ТЕХНОЛОГІЇ

Історія із залученням величезних інвестицій для Харківського авіазаводу від американської компанії отримала несподіване продовження.
Раніше здавалося, що таке можуть собі дозволити тільки власники розкішних багатомільйонних вілл. Сьогодні ж усе набагато доступніше.

Кримінальні провадження проти високопосадовців можуть опинитися у глухому куті

02.12.2017 18:09
Кримінальні провадження проти високопосадовців можуть опинитися у глухому куті

Хто розслідуватиме злочини топ-чиновників, депутатів, суддів, прокурорів, працівників поліції? Це питання набуло неабиякої гостроти після 20 листопада, коли Генпрокуратура, відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, втратила функцію слідства і зобов'язана передати справи проти високопосадовців Державному бюро розслідувань (ДБР) та Національному антикорупційному бюро (НАБУ).

Перше має розслідувати провадження, пов'язані з корупцією. Друге -- решту злочинів топ-чиновництва. Та проблема у тім, що саме ДБР ще не запрацювало. А НАБУ і без того завалене поточними справами, пише газета Експрес.

Як же працюватиме українське слідство? Що буде зі справами проти високопосадовців? З'ясовуємо у розмові з експертом групи реформи органів правопорядку “Реанімаційного пакета реформ” Олександром Банчуком.

-- Хто тепер розслідуватиме справи проти високопосадовців?

-- Кримінальні провадження, розпочаті до 20 листопада, і далі розслідуватиме Генпрокуратура. Слідчі матимуть ще два роки, щоб довести їх до суду. Після закінчення дворічного терміну справи у тримісячний термін треба буде передати Державному бюро розслідувань.

Нові ж справи, підслідні ДБР, Генпрокуратура вирішила передавати іншим органам, таким, як СБУ та Нацполіція. Якщо ГПУ розпочне таку практику, це буде хибним кроком.

-- Чому?

-- У майбутньому може виникнути проблема з допустимістю доказів у справах, розпочатих після 20 листопада. Поясню чому. Стаття 216 Кримінально-процесуального кодексу визначає правила підслідності. Поліція не має повноважень розслідувати, для прикладу, “службове підроблення” чи “зловживання службовими повноваженнями” чиновника. Навіть якщо прокурор передасть таку справу слідчим поліції, то в майбутньому адвокати матимуть обгрунтовані підстави заявляти, що докази у справі недопустимі, оскільки порушено правила підслідності.

Те саме можна сказати і про передання справ до СБУ. Передавати Службі безпеки провадження, не підслідні їй, нелогічно. Це те саме, що передати їй справу про викрадення велосипеда чи курки в селі...

-- А що буде з корупційними справами проти топ-чиновництва?

-- Є кримінальні провадження, які Генпрокуратура розпочала проти посадовців до 20 листопада, але які потрапляють під підслідність НАБУ. Що з ними буде? Це залежатиме від позиції Національного антикорупційного бюро -- чи детективи захочуть перебирати на себе цю справу, чи ні. Якщо генпрокурор досі не хотів передавати якусь справу НАБУ, то казав: “Ми розпочали цю справу, ми її вестимемо”. Які в такому разі підстави передавати її тепер?

-- Як же логічніше було б вчинити в цій ситуації?

-- Як я знаю, є законопроект 7280, який передбачає перенесення дедлайну втрати Генпрокуратурою функції слідства у справах проти високопосадовців до 1 січня 2019 року. Власне, ще на рік. Цей документ варто ухвалити. Він нівелював би неврегульованість нинішньої ситуації. Тобто слідчі прокуратури як до 20 листопада, так і надалі могли б вести розслідування старих і нових справ. Це оптимальний варіант. Але не впевнений, що його підтримають.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ 

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://polit-ua.com

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter